Старий їжачок Хрум ішов лісовою стежкою і знайшов велике рум'яне яблуко. Воно пахло медом і літнім сонечком. Їжачок спробував підштовхнути його до своєї нірки, але яблуко було надто важким і постійно застрягало між корінням дерев. Хрум присів відпочити і трішки зажурився.
Раптом із густої трави вистрибнуло маленьке зайченя. Воно побачило втомленого сусіда і запропонувало свою допомогу. Зайчик обережно котив яблучко носиком, а їжачок підтримував його з іншого боку своїми лапками.
Разом вони швидко дісталися до затишної хатинки під старою ялиною. Біля порога друзі зупинилися і задоволено перезирнулися. Їжачок подякував помічникові та розділив смачну знахідку навпіл.
Друзі сиділи на м'якому моху, хрумтіли солодким яблуком і дивилися, як вечірнє сонце сідає за обрій. Удвох будь-яка справа стає легкою, а частування -- набагато смачнішим.